top of page

Як рятуватися від «брудної бомби», ядерної зброї чи аварії на АЕС: інструкція від ЦСКІБ


Хоча експерти вважають, що ядерний удар по Україні малоймовірний, і головна мета таких погроз – залякування українців, та ми повинні мати план дій на випадок будь-яких надзвичайних ситуацій, вважають у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при РНБО.

Як діяти в разі удару «брудною бомбою», ядерної атаки чи аварії на АЕС, роз’яснили фахівці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при РНБО.

Що таке ядерна зброя та «брудна бомба»

Ядерна зброя – це зброя масового ураження. Ядерні заряди можуть бути розміщені на різних ракетах, торпедах, бомбах, артилерійських снарядах. Зрозуміти, що була застосована ядерна зброя, буде можливо лише після вибуху та отримання даних про радіоактивне забруднення.

«Брудна бомба» – це радіологічний розсіювальний пристрій, фактично вибухівка з радіоактивним матеріалом. Під час детонації радіоактивні речовини поширюються вибуховою хвилею.

Як дізнатися про ядерний удар

Оперативну інформацію мають повідомити ДСНС, Генштаб, поліція чи місцева влада на сторінках їхніх офіційних сайтів чи в соцмереж або в офіційних каналах у Viber чи Telegram.

Якщо інтернет-звʼязок буде нестабільним, можна використовувати полегшені версії соцмереж (Facebook Lite, Messenger Lite).

Сповіщати про відповідну загрозу та про подальші дії будуть радіо, телебачення, тому увімкніть ці пристрої або скористайтеся Інтернетом для отримання сповіщення.

Через велику ймовірність, що в зоні ураження ядерною зброєю зовсім не працюватимуть Інтернет і засоби звʼязку та буде відсутнє електропостачання, заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок. Це може бути єдиним засобом звʼязку в надзвичайній ситуації.

У разі застосування ядерної зброї, використання «брудної бомби» або вибуху на АЕС головне правило залишається незмінним – почувши сирену, отримавши оповіщення, прямуйте до укриття. Головний критерій під час пошуку укриття – це його хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, підійде підвал або центр великих бетонних будівель із мінімальною кількістю вікон і дверей.

Загальний алгоритм дій у разі ядерного удару

Помітивши спалах у небі (або його відбиття від поверхонь), у жодному разі не дивіться в той бік. Це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

Лягайте на землю. Спробуйте знайти в секундній доступності заглиблення або виступ, за яким можна сховатися від ударної хвилі та уламків.

Спробуйте закрити всі відкриті частини тіла: ляжте ногами в бік вибуху, обличчям донизу, підкладіть руки під себе, щоб захистити їх від опіків та травмувань.

За можливості, прикрийте вуха навушниками – це захист від баротравми.

Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них. Однак ці підручні засоби не можуть повністю захистити від внутрішнього опромінення. Тому важливо якнайшвидше потрапити до укриття.

Біжіть до укриття одразу, як з’явиться можливість звестися на ноги та коли мине вибухова хвиля від застосування ядерної зброї. Бігти до укриття треба, враховуючи напрям вітру. Якщо він дме з епіцентру вибуху – пересувайтеся перпендикулярно (ліворуч або праворуч) напряму вітру. В іншому разі рухайтеся проти вітру.

Що насамперед зробити в укритті

Перш ніж потрапити до укриття, зніміть верхній шар одягу, це може усунути до 90 % радіоактивного забруднення та зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом опромінення.

Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтеся уникнути контакту шкіри із забрудненим одягом. Покладіть одяг до поліетиленового пакета або герметичного контейнера. Найкращим варіантом буде переодягнутися повністю та якнайшвидше провести дезактивацію.

Переконайтеся, що до приміщення, яке ви використовуєте як укриття, не потрапляє повітря ззовні. Зачиніть усі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть до кімнати, де немає вікон.

Дистанціюйтеся від інших людей у приміщенні, не торкайтеся їх. Ви можете спричинити радіоактивне забруднення одне одного.

Не їжте й не торкайтеся нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

Проведіть дезактивацію – заходи для очищення від радіаційного забруднення тіла, приміщення, поверхонь і предметів, з якими ви контактуєте.

Для змивання радіоактивного забруднення зі шкіри та поверхонь можна використовувати водопровідну воду, якщо не було офіційних повідомлень про заборону її використання.

Рекомендовано прийняти прохолодний душ із використанням мийних засобів. Уникайте сильного тертя шкіри, це може призвести до її пошкодження та потрапляння радіонуклідів до організму.

Якщо немає змоги прийняти душ, омийте всі відкриті ділянки шкіри, особливо руки й обличчя. Використовуйте мило й велику кількість води. Не тріть шкіру в місцях, де є подряпини чи рани, аби запобігти потраплянню радіонуклідів до організму.

Якщо у вас зовсім немає доступу до води, скористайтеся вологою серветкою, чистою вологою тканиною або вологим паперовим рушником. Ретельно протріть усі відкриті ділянки шкіри.

Поверхні та предмети протріть вологою ганчіркою або серветкою. Це обов’язково, незалежно від того, яке приміщення ви використовуєте як укриття.

За можливості одягніть чистий, щільний, максимально закритий одяг, що не міг зазнати радіоактивного забруднення.

Знайдіть джерело інформації (радіо, телевізор, Інтернет). Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку.

Залишайтеся в укритті впродовж 24-х годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації.


Ядерний вибух застав вас у приміщенні

Переконайтеся, що до приміщення не потрапляє повітря. Зачиніть усі вікна, двері, вентиляційні отвори, вимкніть кондиціонер та обігрівач. За можливості перейдіть до кімнати, де немає вікон.

Залишайтеся в укритті впродовж 24-х годин, якщо органи влади не нададуть інших інструкцій щодо переміщення чи евакуації. Аби не пропустити інструкції, не вимикайте радіоприймач або інший засіб зв’язку. Не їжте й не торкайтеся нічого, що могло зазнати радіоактивного забруднення.

Якщо члени вашої сім’ї на момент застосування ядерної зброї були в іншому укритті, вони мають залишитися там, доки не буде дозволу покинути його.

Тримайте своїх домашніх тварин усередині укриття.

Не вживайте водопровідну воду до отримання відповідного повідомлення про її безпечність.

Якщо ядерний вибух застав вас у дорозі

Нагадуємо, що в жодному разі не можна дивитися в бік спалаху, адже це загрожує опіком рогівки, спалаховою сліпотою та опіком очей.

Зупиніть автомобіль на безпечній частині дороги. Зачиніть усі вікна, двері, люки та будь-які отвори, перекрийте потік повітря ззовні.

Прийміть захисну позу (закрийте голову руками та опустіть лікті на коліна). За можливості прикрийте вуха навушниками. Прикрийте рот і ніс маскою, тканиною одягу або хусткою, дихайте через них, поки не опинитеся в укритті: це має захистити вас від потрапляння радіонуклідів до організму.

Після вибуху негайно треба знайти укриття. Головний критерій – хвилинна доступність. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, найкраще підійде підвал або центр великих бетонних будівель із мінімальною кількістю вікон і дверей.

Якщо ваша дитина під час ядерного вибуху – у школі або садочку

Якщо на момент ядерного вибуху ваша дитина була в закладі освіти, вона має залишатися там в укритті з рештою дітей. Навіть якщо школа або садок у пʼятихвилинному доступі від дому, не потрібно виходити з укриття і забирати дитину. Це нашкодить вам (бо на вулиці ви можете зазнати радіаційного впливу), вашій дитині, а також іншим дітям і вчителям або вихователям, які перебувають в укритті школи чи садочка.

Згідно з нормами безпеки, приміщення для укриття мають загерметизувати зсередини, аби туди не потрапляли шкідливі речовини ззовні. Батьки, що прийшли з вулиці, можуть переносити на одязі радіоактивний пил, або він разом із повітрям може потрапити до приміщення, де переховуються діти.

Для того, щоб мати впевненість, що школа або садочок готові до будь-яких сценаріїв, рекомендується переконатися заздалегідь, що тамтешнє укриття захистить вашу дитину від радіації в разі ядерного вибуху. А також переконатися, що ваша дитина готова до такого сценарію. Для цього потрібно:

  • Переконатися, що у вчителів (вихователів) та дирекції школи або садочка є план дій на випадок ядерного вибуху. Вони мають діяти згідно із загальними правилами поводження в такій надзвичайній ситуації. Правила тут.

  • Якщо дирекція закладу не проінформувала вас про це, ви маєте домовитися заздалегідь з іншими батьками та вчителем, що в разі ядерного вибуху двері укриття, де перебувають діти, не будуть відчиняти, допоки не буде дозволу від органів влади. Це означає, що прийти та забрати дитину звідти, поки немає офіційних оголошень, що загроза минула – буде неможливо. Поясніть їм, що зайве відчинення дверей укриття і допуск туди батьків, що прийшли з вулиці, нашкодять дітям.

  • Переконайтеся, що укриття адаптоване для перебування там в умовах ядерної небезпеки.

Оскільки укриття має бути розраховане на перебування там дітей впродовж не менше ніж 48 годин, перевірте, чи є там перелік речей, які має забезпечити адміністрація закладу освіти:

— місця для сидіння (лежання): стільці, лавки чи ліжка, спортивні мати, каремати;

— теплі ковдри або спальники;

— поліетиленові пакети, армований скотч для герметизації приміщення, ганчірки та вологі серветки;

— вода для очищення тіла, предметів, поверхонь від радіаційного пилу (питна вода в розрахунку одна особа/2 л на добу);

— запас консервів і сублімованої їжі, контейнери для харчових продуктів;

— баки для нечистот, що щільно закриваються (для неканалізованих будівель і споруд), резервне штучне освітлення (електричні ліхтарі, свічки, гасові лампи тощо), вогнегасники, аптечка із засобами надання невідкладної медичної допомоги: запас таблетованого йодиду калію на максимальну плановану кількість дітей та персоналу в укритті: немовлята від народження до 1 місяця – 16 мг на особу, діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг, діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг на особу, підлітки (від 12 до 18 років), вагітні, матері-годувальниці та дорослі (до 40 років) – 125 мг на особу, дорослим від 40 років йодна профілактика зазвичай не потрібна;

— респіратори FFP2 та FFP3 в розрахунку на максимальну кількість дітей, яку вміщує сховище;

— засоби зв’язку та оповіщення (телефон, радіоприймач на батарейках з КХ/CХ діапазоном на випадок відсутності звʼязку та струму, Інтернет, рекомендовано встановлення Wi-Fi пристроїв);

— інструменти (лопати штикові та совкові, ломи, сокири, пилки, ножівки тощо).

Якщо не всі речі є, разом з іншими батьками проконтролюйте, аби їх придбали, або знайдіть та принесіть самі.

Складіть тривожний рюкзак для своєї дитини, в якому мають бути:

  • пляшка чистої води, поживні батончики чи снеки в герметичних упакованнях;

  • нотатка від батьків, у якій зазначено П. І. Б. дитини, контактні дані батьків та близьких родичів (імена, телефони, адреси);

  • телефон (за можливості), зарядний пристрій і павербанк;

  • індивідуальний набір необхідних ліків, респіратори (запас на кілька днів);

  • комплект змінної білизни та одягу;

  • спальник, якщо ними не забезпечує заклад;

  • улюблена іграшка або річ, інші речі відповідно до віку дитину (підгузки, дитяче харчування).

Для того, аби не навантажувати дитину важкими речами щоразу, коли вона йде до школи чи садочка, домовтеся з адміністрацією або вчителем (вихователем), щоб ці речі зберігалися в закладі, але у швидкому доступі, аби їх можна було швидко брати під час тривоги.

Обовʼязково попередьте медичного працівника школи або садочка, вчителів (вихователів) чи адміністрацію, якщо ваша дитина має порушення функціонування щитоподібної залози або алергію на калій йодид! В укритті їм може знадобитися йодопрофілактика, але тільки після офіційної вказівки ДСНС чи органів влади в її потребі.

Проговоріть із дитиною, що в разі ядерної загрози вона певний час залишатиметься в укритті з іншими дітьми. Також важливо проговорити цей сценарій з усіма членами вашої родини.

Якщо ви не впевнені у безпечності перебування вашої дитини в укритті навчального закладу в разі ядерного вибуху, тоді рішення, чи навчатиметься ваша дитина офлайн, допоки є така загроза, ви ухвалюєте на власний розсуд.

Перша допомога постраждалому від ядерної зброї

Під час надання допомоги постраждалому першочергово необхідно видалити радіоактивні речовини з його одягу (роздягнути або попросити роздягнутися) та обробити шкіру теплою водою з милом.

Видалення одягу, очищення шкіри, ран, отворів тіла необхідне для запобігання потрапляння радіонуклідів до організму та зменшення дози опромінення постраждалого й оточення.

Під час надання допомоги постраждалому треба максимально використовувати наявні засоби індивідуального захисту: рукавички, одноразові комбінезони та респіратори. Після надання допомоги постраждалому проведіть дезактивацію самому собі.

Очищення ран. Якщо людина отримала будь-які поранення під час застосування ядерної зброї, через них радіоактивні речовини можуть потрапити всередину організму. Тому необхідно провести наступну процедуру – накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення радіоактивного забруднення на інші ділянки тіла. Обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.

Очищення вух і носа. Обережно протріть вуха та ніс зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

Оброблення ротової порожнини та очей. У разі потрапляння радіоактивних речовин через рот треба негайно почистити зуби зубною пастою та кілька разів прополоскати рот 3% розчином лимонної кислоти. В разі ураження мигдалин доцільно прополоскати горло 3% розчином перекису водню. А очі необхідно обережно промити великою кількістю фізіологічного розчину або води.

Очищення волосся. Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем. Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла. Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими рушниками.

Транспортування постраждалого. Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого у два шари простирадла. Стежте за температурою його тіла. Після транспортування медики, що приймуть постраждалого, мають провести огляд та дезактивацію транспортного засобу й обладнання та утилізувати все.

Симптоми радіаційного опромінення

Первинна променева реакція триває до 3 діб після ураження. Її прояви: дратівливість, загальна слабкість, нудота, блювання, головний біль, підвищення температури тіла, збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній у разі тяжких форм. Зазвичай він триває від 3 діб до року. У постраждалого спостерігається покращення самопочуття, проте він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну.

Розпал хвороби відбувається від двох тижнів від моменту ураження. Далі – індивідуально. У хворого можуть бути такі симптоми: головний біль, безсоння, нудота, загальна слабкість, шлунково-кишкові розлади з сильними болями в животі, температура тіла до 38-40 ℃, множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках, кровотечі внутрішніх органів (легеневі, шлунково-кишкові, ниркові), випадіння волосся на другому-третьому тижні, інфекційні ускладнення (ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові – сепсис).

Радіаційна аварія на АЕС у вашому регіоні: алгоритм дій

Окупанти постійно створюють загрозу радіаційних аварій на українських АЕС, тому потрібно знати, що робити в разі радіаційної аварії на АЕС:

Почувши сигнал тривоги, що сповіщає про надзвичайну ситуацію, негайно увімкніть радіо, телевізор або Інтернет і прослухайте повідомлення. Цю інформацію ДСНС, армія, поліція чи місцеві органи управління мають повідомити на офіційних сторінках їхніх сайтів чи соцмереж.

Існує велика ймовірність того, що в зоні ураження зовсім не працюватиме Інтернет та засоби звʼязку, буде відсутнє електропостачання. Тому заздалегідь подбайте про наявність радіоприймача з живленням від батарейок.

Якщо у вашій місцевості розміщена АЕС, і на ній сталася аварія, залишайтеся у приміщенні або негайно зайдіть до нього, якщо ви на вулиці. Найкраще – до укриття або підвалу. Радіоактивний матеріал осідає на зовнішньому боці будівлі, тому треба триматися якнайдалі від стін і даху.

Швидко надягніть респіратор або ватно-марлеву пов’язку; якщо їх немає, прикрийте ніс і рот рушником, хусткою або шарфом.

Зачиніть та заблокуйте всі вікна, двері та вентиляційні отвори у приміщенні та не підходьте до них без нагальної потреби; вимкніть кондиціонер та обігрівачі.

Заздалегідь подбайте про запас води в герметичних місткостях так, щоб вистачило на кілька днів. Загорніть продукти в плівку та покладіть до холодильника або шафи.

Стежте за подальшими повідомленнями від ДСНС, армії, поліції чи місцевих органів управління. Вони сповістять про необхідність йодної профілактики, евакуацію та правила безпеки.

Що робити, якщо під час радіаційної аварії вам потрібно буде вийти з укриття

Залишати укриття можна лише після офіційного дозволу ДСНС, органів виконавчої влади чи інших офіційних установ.

Користуйтеся респіратором, надягніть максимально закритий та щільний одяг, плащ, гумове взуття та рукавички.

Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби чи лісові ягоди, не паліть.

Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Це може майже повністю усунути радіоактивне забруднення та зменшить час, протягом якого ви перебуваєте під впливом радіації.

Щоб запобігти розсіюванню радіоактивного пилу, будьте дуже обережні, знімаючи одяг, намагайтеся уникнути контакту шкіри із забрудненим одягом. Помістіть одяг до пластикового пакета або герметичного контейнера та тримайте його якомога далі від людей і домашніх тварин.

Якщо є можливість, проведіть дезактивацію, виконавши ті ж дії, як і в разі проведення дезактивації за ядерного вибуху.

Одягніть чистий, максимально закритий і щільний одяг.

Як безпечно харчуватися та пити воду під час радіаційної аварії чи після ядерної атаки

Безпечною для вживання є їжа, яка не контактувала з радіоактивними речовинами: їжа в герметичних контейнерах (банках, пляшках, коробках тощо) та в холодильнику або морозильній камері.

Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою ганчіркою або чистим рушником. Також перед використанням протріть столи та посуд вологою ганчіркою або чистим рушником. Витріть миски й килимки для домашніх тварин.

Ганчір’я, яким ви очищували посуд та поверхні, покладіть до пакета чи пластикової коробки, яка герметично закривається. Бажано наклеїти на них етикетку з попередженням про радіацію тай зберігати в місці, недоступному для дітей чи домашніх тварин.

Не збирайте й не вживайте їжу зі свого саду, городу чи ту, що перебувала на вулиці, поки не отримаєте офіційне повідомлення, що це безпечно.

Лише вода в пляшках є безпечною для вживання, поки не буде проведена перевірка водопровідної води на забруднення. Кип’ятіння не позбавляє від радіоактивних речовин. Ви повинні мати воду в пляшках, якою запаслися заздалегідь. ДСНС чи органи виконавчої влади повідомлять про безпеку водопровідної води.

Як підготуватися до радіаційної аварії у вашому регіоні

Заздалегідь подбайте про запас води в герметичному посуді так, щоб вистачило на кілька днів. Подбайте про запас продуктів на випадок надзвичайної ситуації.

Майте напоготові тривожну валізу.

Подбайте про те, щоб бути на звʼязку та мати доступ до інформації, коли трапиться надзвичайна ситуація.

Небезпека «брудних бомб», які способи порятунку

Не варто виключати застосування росіянами «брудних бомб» під час війни. Ці бомби ще називають «зброєю терористів». Оскільки такі бомби є інструментом залякування, їх можуть застосовувати на територіях, де немає активних бойових дій і є висока щільність населення.

«Брудна бомба», або радіологічний розсіювальний пристрій (РРП) — це суміш вибухівки, наприклад, динаміту, і радіоактивних речовин. Не варто плутати її з ядерною зброєю. «Брудна бомба» не може створити ядерний вибух, як ядерна зброя, хоча і може поширити радіоактивне забруднення в порівняно невеликих кількостях та на обмежені відстані. Головна небезпека «брудних бомб» – це сам вибух, від якого можуть загинути чи постраждати люди.

Зазнати радіаційного впливу можуть першочергово ті, хто опинився в епіцентрі вибуху. На більших відстанях від місця вибуху небезпека є тільки в разі, коли люди вдихають пил, їдять забруднену їжу або п’ють забруднену воду. Тому правила порятунку в разі застосування «брудної бомби» такі ж, як і під час радіаційної аварії на АЕС: прямуйте до укриття, залишайтеся в ньому, слухайте подальші вказівки від органів влади, ДСНС чи поліції.


11 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments


bottom of page